* * *
весна
відтає бабин погляд
а запах вологої стріхи взяв бабу за руку
й у такі роки далекії завів
що й голос півня повернуть назад не може
а заки з стріхи як з-під острішка брови
та чистая краплина долетить до долу
геть всі ті весни згадать встигне
які зелені сльози навесні!
1987
© Валерій Ілля. Всі права застережені.