* * *
дитячі погляди вмили лице
сльоза стареча важкою насіниною бринить
де на краю чужого зла квітка вигойдує смуток
чим може скривдив прости брате
і я прощаю всім
що було
є
і буде
лише не гріх
проти найсумнішої у світі Вітчизни
***
© Валерій Ілля. Всі права застережені.