{La Boheme}
Печінка відмовить приблизно за місяць
А нині дозволено ще келішок
З тобою поряд багато місця
І нині ранком зім’яте ліжко
Але призабулось уже як звали
Твоє вчорашнє вечірнє щастя
З вікна краєвид як завжди зів’ялий
І ти у цих буднях неначе в пастці
Зима. Така біла як інтервенція
Старий гастроном і за пивом черга
Цинізм порожньої гальби на денці
Якої написано: “Випий ще раз!”
Повіки важкі а слова невеселі
Дерева білими змахують лапами
У тебе добре бо можна в цій келії
Творити пиячити зрідка плакати
Хміліти з кохання до екстатичності
На людях множити власні втрати
Дивитись на все з точки зору вічності
А ранком якось отак сказати:
“Це я незнайомий із власним тілом
стою при твоєму порозі Боже мій”
Асфальт поглине сліди.
І білим
Розпишеться сніг.
І поснуть стривожені.
***
© Катерина Калитко. Всі права застережені.