* * *
Людино з берега лівого
Розмило мій берег правий
І тільки й життя щасливого
Що річка без переправи
У затишку теплих спалень
Не знатимуть хто ви й де ви
А з мосто- і човноспалення
Народжуються щедеври
Життя вимагає ясності
І часом штовхає в спину
І дзвінко тремтить в пропасниці
Тут кожна німа стеблина
Ти й ніжністю хворобливою
Завдячуєш цій природі
Людино з берега лівого
Тепер по воді не ходять
***
© Катерина Калитко. Всі права застережені.