Тетяна КАПЛУНОВА
* * *
золоте зерно
твоїх сонячних очей
сиплеться
воркотанням голубів
у теплі долоні
мого серця
залишаємо
під солом’яною стріхою
веретенця долі
(хай собі
кінчається вік)
по пояс у зливі
блукаємо в пошуках
одне одного
***
© Тетяна Каплунова. Всі права застережені.