Тетяна КАПЛУНОВА

* * *

золоте зерно
твоїх сонячних  очей
сиплеться
воркотанням голубів
у теплі долоні
мого серця

залишаємо
під солом’яною стріхою
веретенця долі
(хай собі
кінчається вік)
по пояс у зливі
блукаємо в пошуках
одне одного

***

© Тетяна Каплунова. Всі права застережені.