Петро КАРМАНСЬКИЙ

НАДГРОБНІ СТИХИРІ

СТИХ VI

Як ранній легіт, цілує очі
Ніжний, розкішний туман конання.
Обрій темніє, на крилах ночі
Несеться любе dolce* розстання.
Небесний отче! За всі печалі,
За море сліз, за вік скрижалі —
Молю спокою!

***

___________________________
* Dolce — солодке (іт.).

Джерело: Цифрова Українська Бібліотека.