0010
Книжки розпродано. Пустий мій кабінет.
Лиш павуки по стелажах тупцюють…
А люди по провулках циркулюють
на найзагиблій з тисячі планет,
де перетворюється у падіння лет
і недозволено ходити, де працюють
ті двигуни, що вир небес прасують
і тягнуть з мулу в небо очерет.
Сузір’їв цвіль… Уламки метеорів…
Слова… Луна… І та — на рівні вух…
Круки із бань зруйновних соборів
спостерігають, хто з земних горюх,
здійнявши очі вище світлофорів,
незаборонений побачить рух?
***
© Олексій Кацай. Всі права застережені.