0001 0101
Змолов хребти час на пустельні пляжі…
Замаскував під чайок злих круків…
Але серед самітництва років
той не працює — відчайдушно кряжить,
хто єдністю сузір’їв переважив
руїнницьку гризню одинаків
і серед розпорошених пісків
себе відчув зненацька в екіпажі,
в якому кожен йде за кроком крок
назустріч іншому по чорній зоні
гірких розлук. І ось вже ланцюжок
слідів з’єднавши в зустрічей безсонні,
звитяжним самоспаленням зірок
пашить пустельний обрій робінзонів.
***
© Олексій Кацай. Всі права застережені.