* * *
Снігу вкинуло нівроку
У моє село,
Замело в обидва боки,
Хату замело.
Мати вийшла спозаранку —
П’ятниця свята —
Поскидала сніг із ґанку,
Стежку прогорта.
Заніміли руки й спина,
Все сама, й сама…
Виглядала довго сина,
А його нема.
Снігу вкинуло нівроку —
Щедрості небес.
Скиглить в будці одноокий
Постарілий пес.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.