* * *
Я витяг зернятко просте
Із істин людської безодні:
«Реальне у світі лиш те,
Що в серці ти маєш сьогодні».
Зерня застеблилось моє
Дорогою перед очима:
«Земля твоя, де ти не є,
У тебе завжди за плечима».
Пройшовши зі мною світи,
Стебло синім птахом розквітло:
«Ти ближньому ясно світи —
І буде у всесвіті світло».
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.