Валерій КИКОТЬ

* * *

Любов, як смерть, сувора, невблаганна…
Залізним кроком вона йде…
І зір її — смертельна рана,
І той, хто ранений, впаде.

                  О. Олесь

любов як смерть вселяє страх
вона від чорта чи від Бога
в її безжалісних очах
я бачу деспота земного

комусь небесна благодать
кому святе комусь і грішне
а іншим горе неутішне
й даремно тут чогось благать

***

© Валерій Кикоть. Всі права застережені.