* * *
Нескінченні котяться бархани,
Оком кинь — усе піски й піски…
Ти забудь, забудь, мене, кохана,
Навіки.
Не віддам тобі я серце й руку,
В небеса сльозою відпливу —
Маю я одну пекельну муку
Світову.
Не у тому просторі і часі
Нам було запалено зорю.
За людські гріхи на чорній пласі
Я горю.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.