НА БЕРЕЗІ ДНІПРА
тече ріка немов тече вість
як руху вічного зразок
до світу чую я причетність
з усім невидимий зв’язок
накотить райдужна хвилина
в години лагідні і злі
і я наївний мов дитина
шукаю щастя на землі
в своїй стихії сірій дикій
руйнує хвиля мій острог
і я в задумі надвеликій
сиджу самотній наче Бог
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.