* * *
І не згадаю, і пробачу,
І не осуджу, й полюблю…
Хіба що нишком десь поплачу
Колись, та Бога помолю,
Щоб втихомирив біль у грудях,
Лиш світло в пам’яті беріг,
І доброти в собі і в людях
Знайти хоч трохи допоміг.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.