ВЧИТЕЛЕВІ
Я певний в тому, що заплачу
У той тяжкий, похмурий час,
Коли близького друга втрачу,
Коли думки залишать Вас.
І б'ється серце в непокої
Від дум зненацької грози:
Як стати гідним хоч одної
Мого Учителя сльози.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.