Валерій КИКОТЬ

ШЛЯХИ

Іще не час вертатися додому,
Пускати безтурботний сон до віч,
Вирує кров у серці молодому —
Йдемо, йдемо у далеч невідому,
Шляхи безкраї стеле синя ніч.

Нелегко йти, та мрії світлі, чисті
Все далі кличуть, спрямлюючи путь,
Кохані очі ніжні променисті
Зірками світять на шляхи тернисті
І через терні до зірок ведуть.

***

© Валерій Кикоть. Всі права застережені.