* * *
Я вже давно нікуди не іду.
С.Л.
У мене вдосталь теж було причин
Для того, щоб іти вже не хотілось,
Та як же ми, нікуди не йдучи,
Пробач мені, отак взяли й зустрілись.
Коли впаде на землю знову тінь
Й не будуть очі сонцями сліпитись,
Виходь до вод, щоб жадібно напитись,
Вдивляйся пильно у свою глибінь —
Вона не дасть ніколи помилитись.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.