СОНЕТ ПРО СЕБЕ
Я не історик, не пророк,
Напевно, я — підводний човен,
Важкими роздумами повен,
Лежу на дні, такий мій рок.
Дивлюся пильно в перископ
За тим, що діється на суші,
Але зізнатись конче мушу,
Що маю я ще й телескоп.
І дістаю його тоді,
Як від людей стомлюся дуже,
Милуюсь я зірками, друже,
Всю нічку прямо на воді.
То ж так ось, нехтуючи сном,
Я, мабуть, ще і астроном.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.