* * *
і я ходив по цій землі
в години слабкості і сили
злі й добрі ангели носили
мене на дужому крилі
і я ловив прекрасну мить
і становив я сам принаду
людську дивився клоунаду
і чув як дихає блакить
під ночі зоряним плащем
спивав з гарячих губ я солод
любив тепло й так само холод
і приятелював з дощем
я був відкритим звідусіль
давав і сам жадав поради
зазнав я вірності і зради
я бачив радість чув я біль
мов шкаралупу оберіг
проклюнувши тонким курчатком
я міг почати все спочатку
але не все вернути міг
я не ставав на повний зріст
аби на когось тінь не впала
шукав я доброти начала
а в доброті високий зміст
я не ховався у пальто
я пив із чистої криниці
і знав велику таємницю
яку не відає ніхто
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.