МЕМОРАНДУМ ДЛЯ СЛУЖБОВОГО КОРИСТУВАННЯ
Чинити, мабуть, лиш тому варто гріх,
Кого розбирає під час цього сміх,
Коли ж вас турбують вчинки навіть малі,
Не треба грішити тоді взагалі.
Не спокушайтесь навіть тихим грішком,
Якщо ви у совісті під каблуком.
Одні люди каються довгі роки,
як дурничку невинну втівають,
А інші, то зовсім уже навпаки, нагодувавши миш’яком
чоловіка свого залюбки, чи бабусю подушкою
задушивши, — прекрасно себе почувають.
Одні не втрачають самовладання, хоч і творять усе життя
божевільні речі,
А інші готові повіситися на вішалці, коли випили зайвий коктейль
та розважали гостей, декламуючи вірші місіс Хеманс
увесь вечір.
Одні, ставлячись до моногамії як до пережитку, вражають своєю
півнячою поведінкою,
А інші втрачають від сорому свідомість, протанцювавши два танці
не зі своєю жінкою.
Одні, проїхавши зайцем в автобусі, вважають, що пекло їм гарантоване
потойбічними сферами,
А інші, оббираючи вдів і сиріт, входять у смак цього бізнесу так,
що обдирають все більше і більше людей і стають
мільйонерами.
Та цей меморандум, чи пісня, не має мети
Між злом і добром межу чи різницю знайти.
Я намагаюсь втлумачити вам, що якщо ви один з тих невдах,
що різницю таку визнають, або мислять в такому дусі,
То все, що вам треба — стиснувши кулаки, протистояти найменшій
спокусі.
Бо якщо ви хочете жити спокійно, то можна щось погане робити тільки
у разі, якщо вам і на думку не спаде, що робите ви щось зле,
І коли ви при цьому добре спите і дивитеся світові прямо в очі, і не
турбує вас каяття ні велике, ані мале.
Та спокійно, повірте, ви не зможете жити,
Якщо, з іншого боку, починаєте думати, що краще було б того зла не
чинити.
Тож скажу я в кінці, оцієї нудної повісті,
Що для щастя потрібна вам чиста совість, або повна відсутність совісті.
***
INTER-OFFICE MEMORANDUM
The only people who should really sin
Are the people who can sin with a grin,
Because if sinning upsets you,
Why, nothing at all is that it gets you.
Everybody certainly ought to eschew all offences however venial
As long as they are conscience's menial.
Some people suffer weeks of remorse after having committed
the slightest peccadillo,
And other people feel perfectly all right after feeding their
husbands arsenic or smothering their grandmother with a
pillow.
Some people are perfectly self-possessed about spending their lives
on the verge of delirium tremens,
And other people feel like hanging themselves on a coathook just
because they took that extra cocktail and amused their fellow
guesses with recitation from the poems of Mrs. Hemans.
Some people calmly live a barnyard life because they find
monogamy dull and arid,
And other people have sinking spells if they dance twice in an
evening with a lady to whom they aren't married.
Some people feel forever lost if they are riding on a bus and the
conductor doesn't collect their fare,
And other people ruin a lot of widows and orphans and they
think is, why there's something in this business of ruining
widows and orphans, and they go out and ruin some more and
get to be a millionaire.
Now it is not the purpose of this memorandum, or song,
To attempt to define the difference between right and wrong;
All I am trying to say is that if you are one of the unfortunates who
recognize that such a difference exists,
Well, you had better oppose even the teensiest temptation with
clenched fists,
Because if you desire peace of mind it is all right to do wrong if it
never occurs to you that it is wrong to do it,
Because you can sleep perfectly well and look the world in the eye
after doing anything at all so long as you don't rue it,
While on the other hand nothing at all is any fun
So long as you yourself know it is something you shouldn't have
done.
There is only one way to achieve happiness on this terrestrial ball,
And that is to have either a clear conscience, or none at all.
© Переклад Валерія Кикоть. Всі права застережені.