* * *
Так спокійно побіля вікна
Знов сидиться за чаєм з лимоном,
Розтає за сусідським балконом
Піднебесна важка сизина.
І забув я гнітючу біду
У духмяності чаю з лимоном,
На вечірню приглушеним дзвоном
Кличе церква. Напевне, піду.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.