Валерій КИКОТЬ

* * *

Так спокійно побіля вікна
Знов сидиться за чаєм з лимоном,
Розтає за сусідським балконом
Піднебесна важка сизина.

І забув я гнітючу біду
У духмяності чаю з лимоном,
На вечірню приглушеним дзвоном
Кличе церква. Напевне, піду.

***

© Валерій Кикоть. Всі права застережені.