Валерій КИКОТЬ

ПОГЛЯД

Є озера, а є озерця,
Море є і звичайний лиман,
А моє невгамовне серце —
То розбурханий океан.

Є вогонь вікового згорання,
А є іскра, що мить живе,
А моє запізніле кохання —
То пожарище світове.

І крижина і айсберг могутній
Тануть врешт, не лишивши слідів,
Але погляд її незабутній —
То незрушність безкраїх льодів.

***

© Валерій Кикоть. Всі права застережені.