Оксана КІШКО-ЛУЦИШИНА

БЕАТРІЧЕ

Щоб уберегти вас, я спустився би в
пекло,
як Еней, і до того ж без золотої
гілки.

Т. Готьє

Там гарно – плещуть язики,
Неначе справді знали!
Небес кавових сніжаки
М’ячами поспадали.

Скляні палітри. Тінь густа –
Замазкою на тілі,
І трудять осміхом вуста
Красуні постарілі.

Примара честі. На кону –
Розп’яття полотняне…
Звели тут вежу не одну
Сумні вавилоняни,

І шле подачки ситий рай
У товпища калічі…
…Гілок не треба. Приїжджай,
Тут гарно, Беатріче.

***