Оксана КОПАК

* * *

Босоніж пілігримом
по вертикалях планети
а потім
просто до неба
О принце де ти
Марево наче тин
там чужа мешкає мрія
проте нехай
Босоніж пілігримом
на кінчик пера у світ
де пекучим буває
навіть зимнющий лід
проте нехай
Босоніж пілігрими
і нас уже двійко авжеж
Крутить землею мов глобусом
вчителя тепла рука
така
ніч пілігримів
хитаються довгі понтони
ріки вирують
і досягають мети
мости
ти
хто вмостився
в кімнаті своєї мети
гм? мети А чи мети
Пахнуть зефіром комети
де ти
В води стрімкої Лети
лети
Ніжний і теплий рок
грають на дні океану зірок
Дивина
Пілігрими сягають дна
вертикалей
тут кожен для когось брат
сяє столітній град
блиски церков і бані
бачу себе в калабані
я ж пілігрим
босоніж йду по твоїх слідах
в небі суцільні ковбані
може там лазні бані
або ж масаж для хмар
сто одиноких примар
сохнуть собі на тині
Місяць повзе по драбині
і мерехтить ліхтар
Холодно там внизу
я ж догори повзу
топляться всі сніжинки
рясу росою зросивши
не пивши не ївши
і без жодних претензій
на неземну красу

перлину тобі несу
босоніж пілігримлячи
/від слова гриміти/
світом
десь так ближче до літа
виросте ще один пілігрим

зорі змивають грим
грами на гроші
міняють старці і старці
а на золоченій таці
дві помаранчі котяться
від ворожби
аби

***