Олесь КОРЖ

* * *

Мій оптимізм то корабель,
я сам у вигляді монети
тьмянію наче. Сонце, де ти?
Знайди мене за шаром стель.

Не повертати для прикмети.
Поволі сохне акварель.
Чи знаєш ти, що ми поети,
А світ — готель?

Там павутиння й хробаки
(знавці снування навпаки)

Все дуже просто на словах.
Здається, просто бути богом.
Я маю меч і чисту тогу,
я поки вітром не пропах.

***

© Олесь Корж. Всі права застережені.