* * *
У тому вся сутність довгих перерв
пикою в дощ прохолоджую нерв
нагадую циферблат годинника
на якого вказують пальцем
і янголи черкають крильцем
і якого малюють (у вигляді) кола
ще купа всього довкола
ще немає трави бо на все свій цайт
сон трави провисає печально в асфальт
є ходіння по колу і шерех пальт
тут два кроки праворуч вже чуєш: Хальт!
вдаєш кам’яного боввана
(десь поруч з’являється панна)
голос із партера:
ти до щогли прикутий і спів сирен
але жодних імен
хор:
гідний син свого міста летить із ним
у майбутнє найближче майбутнє тим
і цікаве що в ньому події це дим
і нічого не видно і менше з тим
***
© Олесь Корж. Всі права застережені.