* * *
Я намагався, клянуся, скажімо, Святим Антонієм.
Я уникав юрби, хоча хто з нас не був юрбою.
Завтра Зелена неділя – хвала світовим гармоніям –
Спробую знову забути себе,
одночасно з тобою.
Сонні уривки часу крутяться аж до п’ятої,
У голові оркестри, але, як правило, камерні,
Слухаю звуки музики десь і колись доп’ятої
Мною, можливо в Києві, або в якомусь Гамельні.
Бачу тебе босоніж, злами фігурки гострої,
У часопростір уплетені теплі стежки несходжені.
Має відмінні правила пересування в просторі
Кошик, на воду кинутий десь по моїм народженні.
Річку давно накручено, стука’ її машінерія.
Сам би хотів поглянути, що в механізмах діється.
Дивне штукарство коїться, всуціль якась езотерія.
Маю шалену мрію, і в неї потроху віриться.
***
© Олесь Корж. Всі права застережені.