ЛОПАНЬ
Ти живеш у місті
Довгих кар’єрів,
Глибоких проспектів.
Ти пливеш по місті
Іржавих драбин і
Надмірних сходів.
Ти біжиш за місто
Численних дерев,
Що пітніють,
Зеленіють
І плюються, коли жарко.
Ти ховаєш у собі,
У своїм дзеркальнім струмені
Маківки, хрести,
Пучки
Тотемів-салютів-дерев,
Світлооких дєвочек –
Продавщиць роганського пива –
Та сідаюче
Червоніюче сонце.
Ти така брудна!
23 червня. 1999 рік.
© Олег Коцарев. Всі права застережені.