* * *
Не для кожного родить жито,
Не для кожного птах співа …
Перед нами шляхи не биті —
Чи ж устигнемо на жнива?
Чи зберемо надії збіжжя-
Наших мрій золотий врожай?
Хай щастить тобі, Запоріжжя.
Хай святиться наш рідний край!
Щоб злітали пісні за обрій,
Журавлі тріпотіли в руці,
Хай розквітне світанок добрий,
Де розписують зорі митці.
Я давно вже не плачу, не скаржусь,
Я тягар свій несу на плечі.
І мені вже ніколи не скажуть,
Що не донька тієї Січі,
Де зростала козацька слава,
Де мужнів український нарід.
Я по місту йду повноправно,
Бо за мною — славетний мій рід.
***
© Лариса Коваль. Всі права застережені.