Лариса КОВАЛЬ

НЕ СКАЗАНЕ

Летить до тебе мій останній лист.
Він розповість усі мої секрети,
У цих словах — осінній падолист,
Шалений сум вечірнього кларнету.

Вже стільки літ пройшло і вечорів.
Було кохання, таємниця щастя,
І мить була оманна. Світ горів
І чадів у червоночорній масті.

Пишу тобі я сповідь, як веснів’я,
Як подих степу на краю села,
Як ті слова, що чула уві сні я,
І так нікому й не розповіла.

***

© Лариса Коваль. Всі права застережені.