Марія КОВАЛИК

СТРУННИЙ КВАРТЕТ

Струна 1

Віддаляється силует захмареного ранку до старого центрального будинку
і вдивляється в чиїсь очі. Тут ніхто не живе і гаряча кава вже зачекалась
свого співрозмовника, а він спинився на півдорозі і тримав у руках по-
ранену струну і птаха. Даремно заколисувати мертве серце – воно не почує.
І довгим коридором летіла до стелі струна…

***

© Марія Ковалик. Всі права застережені.