ТІНЬ СТІНИ
Бродить тінь по старому замку,
пеленою накрила руки.
Зачекай ще цю мить до ранку,
озирнися й забудь відчуженість бруку.
Не побачиш зорі догорання
і зневіришся у власних словах.
Зачекай ще цю мить до ранку –
прилетить до вікна сірий птах.
Бродить тінь по старому замку.
Ти забудеш про власний страх.
доторкнися до сонця і, може,
Ти запалиш його у серцях.
Залишається ніжність в долонях,
спалах листя в чужому вікні.
Сірий птах долетить і заклякне…
Залишається тінь на стіні.
***
© Марія Ковалик. Всі права застережені.