Марія КОВАЛИК

* * *

Сонце
біль освячений небом
Вітер
вічний шлях не до тебе
Місяць
посланець снігу літа
Бігти
ні від кого й нізвідки
Завтра
вже не буде печалі
Крок
ступиш хоч і не знаєш
Впадеш
в невідоме незнане
Більше
не розкажеш і далі
Очі
втопиш думку у хвилі
Руки
ласка ніжність й віднині
Пісня
карта розіграш доля
Кинеш
слово вбік і не крикнеш
Нота
впаде дощ і розіб’є
Мрію
сонце більше не зійде

***

© Марія Ковалик. Всі права застережені.