Марія КОВАЛИК

ГРА В ЛОВИ

Хочеш політати наді мною білою хмарою – наповненою чимось невловимо теплим і великим. Ти хочеш, аби моя мрія здійснилась.
А давай ми з Тобою…
Раз – і Твоя присутність зрима. Два – і Ти вже стоїш за плечима. Три – моя черга Тебе зловити. А наступний крок – п’ятий, бо четвертий спиняє миті. Ти залишаєшся. Завтра. Лиш завтра, а це не останній раз. Ще трохи і ми знову з самого початку – раз…
Силою певного знаку стаєш на моїх вустах, а мене Ти знову лишаєш на…

/ о. Світязь  Шацьк /

***

© Марія Ковалик. Всі права застережені.