Костянтин КОВЕРЗНЄВ

* * *

щоб описати всю буденнiсть
цього кольору,
одних слiв замало.
та й то волiю не згадувати
тих кольорiв, що мене тiшать.
нерозгубленою чередою
тягнуться дерев'янi витинанки
на глевкому струпiллi.
хоч би хтось загубився,
хоч би непричетний…
i засмучений лише неминучiстю
впiвока дивлюся на всi кольори.
невже заполягла
на серцi добрiсть?

***