Костянтин КОВЕРЗНЄВ
* * *
притулися до мене своїм останнiм оком
здобудь пантелики останнього слова
аж ген у яру сидять баглаї
i б'ють рибу останньою водою
а серед отакої краси
двi жовтi квiтки
i срiбляний разок обрiю
повiдомляють про поразку
свiтанкових вдiв
бо Вiн бере їх за руки
i веде народжувати
***
© Костянтин Коверзнєв. Всі права застережені.