Костянтин КОВЕРЗНЄВ

* * *

коли недарма так
стоять пообiч плечей
дивляться поосторонь тiл
коли осiнь неспоживно
падає на брукiвку
i не розбивається несподiвано
а порожнiм ногам боляче
тодi квапиться ведмiдь
тодi летить стрiмкий заєць
тодi єдиний капiж її губ розкривається
i невпинний злет пригортає
о смертонька лагiдна

***

© Костянтин Коверзнєв. Всі права застережені.