Костянтин КОВЕРЗНЄВ

МОНТАЖ АПОКАЛIПСИСУ

жiнки зринають на поверхню шкiри й розколюються; цi пружнi руки змонтованi з рухомих i нерухомих бльокiв; за кожним покривалом скiснi погрози зiгнутi здригання; а шия що надмiрно розкошує iде своїм пiдмурком в серце тiла; розгойдують печально живосрiбло з одного нерва в інший; у карковi стається замикання лоб нахилився над червоним садом; раптово вiн щосили пропадає i клопотання про свої обличчя вже захопили всi вразливi душi; сьогоднi святий суд i катування зруйнують опинання до вечерi; вечеряти сьогоднi буде вiйсько з бажань неспротивiв i намiрiв бажання; i тiло буде множити мене для скупчення гараздiв i провини; червоне замовляння лоба вбирає синє замовляння горла (все'дно ж бо воювати доведеться з переможцем)

***