Костянтин КОВЕРЗНЄВ

БЕЗТЯМНО

безтямно
i крiзь пальцi
рiвнобiжно
замисленим попелом
гнiздом накриваним
i зiрваною квiткою
скрадається
нетямущий персик
точиться усiма фарбами
як жити
коли в твоїй смертi
нiхто не зацiкавлений
безтямно
i крiзь пальцi
рiвнобiжно
замисленим попелом
гнiздом накриваним
i зiрваною квiткою

***