* * *
струги твого віддиху
оплітають мої сни
чи далеко до ночі
три свічки
і чорні кола під стелею
розплескують ненавмисність
роздушують твій голос
чи далеко до ночі
повні жадоби
фіранки ілюзій
наповнюють безперечність
твоє вікно лишається
для вітру потаємним
у хащу роззяплених вулиць
ходи ходи
між іклами докорів
і страху заплутаних доріг
цілунок ночі
три свічки
постеріг
***
© Костянтин Коверзнєв. Всі права застережені.