* * *
дорога відчинена в двері
коли око шукає шпарини
де кидають шпарко світлі місця
в діямантових бризках
аж несила ввійти
потягнути за вирій до себе…
несито вгамується пристрасть
аж несила чекати…
чорний лизень вогню
коли серце не схоче стискатись
охолоне вустами
залежаним словом…
що ж --
дорога відчинена в двері
і в замку повертається докір
це все принагідно для тебе
це все лише принагідно
***
© Костянтин Коверзнєв. Всі права застережені.