Костянтин КОВЕРЗНЄВ

Місяць у місті

приречене до страти життя
що оббиває пороги
міських молочарень
ніби згадало дитинство
імперія повернулася
місто нахилилося до райдуги
місяць уповні вийшов на битий шлях
сталося все що бажалось
ішли рибалки з цеберками
ішли й розхитувалися
в дивному ритмі
світило сонце
річка шуміла
рибалки заховали вудки
аби не злякати рибу
моя мати і мій батько
були молоді
вони щойно познайомилися
бабки літали
низько-низько над водою
де-не-де проїжджала
урядова машина
було так спекотно
що всі вдягли капелюхи
моє місто поволі
ставало місяцем уповні

***

© Костянтин Коверзнєв. Всі права застережені.