Галина КРУК

* * *

За деревами ходять мовчазні,
за деревами ходять вірні
чорній тиші мого чекання
безголосі безликі звірі.

Їм давно вже нема поживи.
Їм ніхто не приносить в жертву
голос кроків твоїх. Можливо,
вони скоро завиють мертві.

І підуть за дерева інші.
І не стане мене на віру.
За деревами ходять вічні,
за деревами ходять звірі.

1993