* * *
Друзі телефонують
Прагнуть почути мене —
І не чують —
Та свої імена
Сказані моїм голосом —
На щастя —
Та у мене немає голосу
Тільки губи
Іноді нерухомі
Зведені без води в судомі
Бо я — риба глибоководна
Я — риба — і цього досить
Для тих хто в оправі модній
Очиці з дещицею солі носить
Хижі
Дивляться
Хочуть попороти своїми іменами
Мою шкіру — на пам’ять —
Та в мене немає шкіри
А тільки луска сталева
Бо я — риба глибоководна
Від солі пливу до світла
Допоки я плисти годна
Допоки я ще не осліпла
Вглядаючись у береги
Закохані
Мріють прибити
Руки мої до таблички
Спільної з двома іменами
Та у мене немає рук
А тільки плавці
Шановні гравці
В цю небезпечну гру
І тому
Я від вас утечу
Під фанфари дощу
Фінального — та не для мене
Бо я — риба глибоководна
***
© Ніна Кур’ята. Всі права застережені.