* * *
Липовий липень
Час розчахнув.
Що ж він молитви
Мої не чув?
Зріють і вишні,
І небеса.
В трави принишклі
Впала роса.
Ластівка простір
Крає крилом…
Як же непросто
Гоїть розлом!
Довга дорога
Надто слизька.
Зірка дворога
Впала з візка…
Сльози? То просто
Крапа з дерев.
Місячний острів.
Зоряний лев
Шляху Чумацького
Злизує сіль.
Липень — зненацька.
Липень — і біль.
***
© Ніна Кур’ята. Всі права застережені.