* * *
Один короткий вечір назавжди.
Одна тривожна ніч у жовтих лапах.
Лиши мені своїх садів сліди
Осінніх і загублених на мапах.
До них ведуть шифровані ходи.
Я зникну в них, як пляма від води,
Розтану, ніби хризантеми запах
Від снігу помирає назавжди.
***
© Оксана Куценко. Всі права застережені.