* * *
Ти приїхав — снігів під стріху.
Сонце тоне у білій зморі.
Золоті дерева горіхів
Прочиняють промінням ніч.
Наша радість — у непокорі
Їй
Та голосу віхол зимових.
Сон розлук відпливає морем
Поминальних медів сторіч.
***
© Оксана Куценко. Всі права застережені.