Надія КИР’ЯН

ЯБЛУНЕВІ ВІЇ

Давай просто: підемо в сад,
Подивимось на голубу неба дорогу…
Слухай… А на твоїх віях зацвітає роса
Чи закипає сльоза і падає
зеленим яблуням на білі ноги.
Гладять теплі пальці кору шорстку…
Тихі кроки по облитій молоком білій дорозі…
Прагну збагнути поезію мокрого річкового піску
І поезію кавунів на дерев’яному возі.

***

© Надія Кир’ян. Всі права застережені.