Надія КИР’ЯН

ПРОЗРІННЯ

Відчувати смак
Бачити відблиски місяця
В темно-сірих хвилях,
Коли немає ні хвиль, ні місяця.
Відчувати смак
Утікати з лекцій
Найшановніших вчених мужів,
Які довго й розумно шукають
Дванадцяту могилу Насреддіна,
Та й шукатимуть п’ятдесяту його могилу,
Аж доки не буде одна могила лектора,
Якої ніхто не шукатиме.
Відчувати смак
Нюхати запізнілі нарциси,
Зимові, примерзлі нарциси
У прозорих холодних пакуночках,
Штовхаючись у юрбі на ринку.
Відчувати смак
Вчити і не вивчити
Руки, засіяні зморшками,
Мов борозенками,
В яких лишилися грудочки землі,
Ніби картоплинки в полі.
Або позирати на фарбовані кігтики
Новітніх тигриць,
Новітніх котиць
Чи просто гарненьких павочок,
Чи на гарненькі парочки…
Відчувати смак
Дивитись і думати,
Дивитись і не думати,
Думати і не дивитись,
Дивитись і слухати, як шумує все,
Як хаотиться у хаотичнім хаосі…
Отак щодня
Кожен пхає перед собою стіну,
І позад себе стіну,
І з боків стіну.
А крізь стіну не болить і не пече,
А за стіною вуха,
А за стіною очі.
Отак щодня:
Вуха, очі, стіни
І чиїсь спини…
Відчувати смак бачити,
Смак утікати,
Смак купувати,
Витребеньки якісь купувати,
Та й не собі купувати
На останній гривеник у кишені.
Відчувати смак,
Поки гірко стане,
Поки гіркота з солодким присмаком стане.
Відчувати,
Відчувати,
Смак отой відчувати,
Та й не хотіти нічого більше.

***