Дмитро ЛАЗУТКІН

* * *

плаче демон у листі
у листі
щедро падають юні зірки
без дитини недобре колисці
мертва ніч підійшла до ріки

мов цілунки зрадливих коханок
заспокоюють хвилі сумні
і можливо насунеться ранок
на повіки що вже кам’яні

і тоді не сховаєшся в слові
червоніють гарячі сліди…
повне небо страшної любові
повні відра святої води

***

© Дмитро Лазуткін. Всі права застережені.